Тризуб – звичайний герб, чи давня зброя?
Вже дуже багато було написано і знято про цей давній символ, але він і досі залишається загадкою. Кожного разу, як дивишся на тризуб, бачиш, що це не просто герб, чи логотип, а щось дуже давнє, зашифроване. Однозначно за ним стоїть дуже глибока історія. Він дивує своєю простотою і водночас вражає силою, яка закладена в його лініях.
Впродовж всього 20-го століття від моменту прийняття його гербом Української Народної Республіки (УНР), тризуб разом із жовто-блакитним стягом став потужним символом Української держави, національної ідентичності та боротьби за волю і незалежність великого європейського народу. За його використання, чи зберігання зображень різноманітні вороги ув’язнювали, засилали в Сибір, чи концтабори і Гулаги, часто навіть знищували людей.
Волинь, м. Коростень |
Навіть тепер, через майже 30 років після здобуття Україною незалежності, усі шовіністичні та імперські течії дуже бояться та ненавидять цей, здавалось би нічим непримітний символ. Красномовними прикладами є ставлення проросійських невизнаних утворень на Сході України та тортури українських військових, які мають зображення тризуба на тілі.
Що ж стоїть за тризубом, чому він досі викликає таку неоднозначну реакцію до себе?
Цей матеріал не претендує на класичну науковість, а є спробою наблизитись до розгадки справжнього значення тризуба.
Існують десятки різних тлумачень тризуба. Найвідомішими варіантами є те, що це символ сокола під час полювання на птахів, зашифроване слово «ВОЛЯ» та багато інших.
Тризуб із забуття повернув академік Михайло Грушевський. Завдяки йому тризуб став гербом молодої Української Народної Республіки та набув величезної популярності серед українців. Він став одним із символів потужної боротьби за нежалежність давнього народу в першій половині 20-го століття.
Про те, як тризуб став гербом УНР вже багато статей написано і знято передач. Нову хвилю розмов про тризуб підняло бажання створити великий герб України та недавня знахідка десятків срібників князя Володимира Великого із тризубом на Житомирщині.
Тривалий час протягом століть тризуб був у забутті. Його широке використання, принаймні від часів Русі 11 ст. аж до початку 20 ст. мені невідоме. Протягом цього часу в різні періоди і на різних українських землях використовувались різноманітні символи та родові герби правлячих еліт.
Козаки
Військо Запорозьке і Гетьманщина мали на гербі козака з мушкетом, вперше він використовується на печатці 1592р. та застовувався наступні 200 років.
Як відомо символами влади в ті часи були клейноди. В гетьмана і полковників були булави та багатогранні пірначі. В середньовіччі це був одним із різновидів холодної зброї, але чому саме цей вид зброї пізніше став важливим символом верховної влади гетьманів і сучасних президентів України?
Зовнішній вигляд пірначів перегукується із навершям церковних дзвонів. Ми ще повернемось до цього незвичного вигляду.
Полковник Іван Богун | Індо-перські булави і пірначі |
Козацькі булави і пірначі | Булава гетьмана Пилипа Орлика |
Церемоніальна булава, Едмонтон, Канада |
Західна Європа
У Франції із середніх віків велику популярність набув стилізований символ лілії Fleur de lis, принаймні, так зазвичай вважають. Його асоціюють із верхівкою суспільства та королями. Візуально він схожий на предмет нашого дослідження. Подальший опис покаже схожість.
Зображення щита в Клермон-Ферранському соборі, 13-14 ст. |
Одін із тризубами-блискавками, 18 ст. Лувр, Франція |
Королівська корона 1670-х, Данія
|
Русь і давні вірування
Срібник Володимира поч 11ст. | Двозуб із доданим хрестом в Стільсько |
Жар-птиця
Ще за однією з версій першопочаткове основне значення полягає в тому, що герб України - “тризуб” чи “триголов”, є давнім сакральним трипільським символом “Великої Матері” - “Матері Сва”, “Птаха Сва”, “Матері Слави”, яка вважалась матір’ю всього людства. Її вшановували через те, що жінки дають нове життя.В неї багато імен і покликань. Серед них і Берегиня, яку вшановують досі і це значення частково перемістилось в образ Оранти, Богородиці.
Богиня-мати зображувалась як двозуб, що нагадує відповідний внутрішній жіночий орган, де утворюється зародок дитини. А з піднятими руками догори і головою утворювала тризуб, як Оранта в Софії Київській 11 ст.
Чому колись вшановували саме матір, бо починаючи із палеоліту в людей панував матріархат. Яскравим прикладом якого на причорноморських українських землях були сармати (від цар-мати) із їх жінками – правительками та воїнами, відомими як амазонки. Давньогрецький «батько історії» Геродот залишив згадки про причорноморських жінок-воїнів амазонок, коли перебував в цих землях.
Серед багатьох імен Матері Слави нам найбільш цікаві імена Перуниця і Птиця-блискавка, богиня грому і блискавки. В народних казках це всім відома жар-птиця. Перун, як і аналог грецького Зевса і пізнішого римського Юпітера – бог грому і блискавки, наймогутніший з богів, який метав блискавиці. Жар-птиця крім всього символізувала цю блискавицю, яку випускав Перун.
Руські воїни перед битвою закликали цю богиню на допомогу вигукуючи «Слава, Слава, Слава!». Тепер в українському війську теж є цей вигук.
Стрілки на причілках старих хат на півдні історичної Волині.
До 30-х років 20-го століття в південній Волині (Дубенщина, Кременеччина) зустрічались старі хати із незвичними стрілками на причілках. Усі стрілки мали потовщення внизу. Люди розповідали, що цей символ нібито вберігає від грому і блискавки. Тобто це якось пов’язано із блискавкою і традиція зберігається з давніх-давен.
Іще одним варіантом могло бути формування руських військ у формі тризуба. Головні ударні сили – по центру, а решта – по лівому і правому флангах.
Рим
На багатьох античних монетах зображено символ грому і блискавки. На римських монетах різного періоду зображено символ Юпітера – громовержця. Здебільшого це монети імператорів Октавіана Августа - наступника Юлія Цезаря, Тита Доміціана, Антоніна Пія. Цей же символ зустрічаєтья на відомих щитах скутумах римських преторіанців, які можна побачити в голлівудських фільмах.
Нептун – бог водної стихії, покровитель коней, брат Юпітера теж зображався із тризубом, який більш схожий на український. Фізичний тризуб використовувався голландськими рибалками навіть в 16 ст. Його можна побачити і на сучасному прапорі Барбадоса.
Імп. Авґуст, 27 до н.е, - 14 н.е. | Імп. Доміціан 81-96 н.е.
|
Імп. Антонін Пій 138-161 н.е. | Римський щит Скутум |
|
Прапор Барбадосу | Голландці рибалять із тризубом, 16 ст. |
Греція
Кількома століттями раніше точно той же символ блискавки зустрічається в грецького Зевса. Як і його римський наступник це головний бог серед інших, бог грому і блискавок, брат Посейдона, теж покровителя водної стихії та коней із тризубом. На багатьох грецьких монетах та кераміці від 5 ст. до н.е. вони зображувались зі своїми символами. Зевс із двосторонньою три, чи більше пелюстковою «квіткою» із блискавок, схожою на два тризуба, а його брат Посейдон із тризубом на довгому держаку. Точно такі ж зображення на монетах були в королівстві Птолемеїв (Єгипет) із 4 ст. до н.е. після завоювання Єгипту Олександром Македонським. Подібні монети зустрічались в Сіракузах на Сіцилії.
300 р. до н.е. | Єгипет Птолемеїв, Василевс 305 р. до н.е. |
Єгипет Птолемеїв 246 р. до н.е. |
Срібні монети з Олімпії 432 – 421 р. до н.е. | Сіракузи, Сіцилія 214-212 р. до н.е. |
Народження Еріхтонія 470-460 до н.е. | Посейдон 460 р. до н.е. |
Посейдон 340 р. до н.е. |
Народження Афіни 570-565 р. до н.е. | Народження Афіни 545-535 р. до н.е. |
Зевс проти гіганта 540 р. до н.е. | Зевс проти Порфиріона, зліва поранений блискавкою-тризубом в ногу гігант, Пергамський вівтар 180 р. до н.е., Берлін |
Скіфія
Батьком усіх скіфів, верховним божеством, за Геродотом, повелителем грому і блискавки був Папай – аналог Зевса і Юпітера. Можливо, руський Перун був його наступником.Вавилон і Ассирія
Ще раніше від Греції у Вавилоні та Ассирії вшановували божество Адада (Адад) — бога грози, вітру, дощу. Інша назва шумерською - Нінурта. Він зображувався з молотом в одній руці та пучком блискавок в другій. На деяких зображеннях 9-8 ст. до н.е. він із двозубим мечем-блискавкою, або ж із подвійними тризубами-блискавками в кожній руці, точно як в зображеннях пізніших греків та римлян.Навіть у верховного скандинавського бога Одіна був подвійний тризуб-блискавка.
Спільність усіх вищенаведених богів була в тому, що вони блискавками побивали гігантів.
Як у сцені із міфу про гігантомахію, на мармуровому Пергамському вівтарі, що зберігається в Берліні.
Адад з подвійними тризубами в обох руках, 8 ст. до н.е. | Адад із двозубом 9 ст. до н.е. |
Ваал 15 ст. до н.е. | Мардук блискавками-тризубами б’є монстра Хаоса, Вавилон 1 тис. до н.е.
|
Тризуб в Індії
Ще раніше за Вавилон тризуб як символ влади, блискавки і грому зустрічається у бога Шиви. Відповідно до давньогрецького мандрівника Мегасфена 4 ст. до н.е., реальний Шива жив орієнтовно у 7 тисячолітті до н.е.В Індії та деяких азійських країнах в якості зброї використовували односторонній тризуб із трьома мечами, чи наконечниками списів. Але чи могла ця зброя бути достойною, щоб бути на числених артефактах?
Статуя Шиви | Тризуб в храмі Шамолі, Індія |
Індра із тризубом |
На півночі Індії в Гімалаях є гора Трісул, Трішула (санскрит: тризуб), або ж "Три кута" (Trikuta). Вона символізує тризуб – зброю Шиви. Сама гора має три піки. Найвищий Трісул І – 7120м, Трісул ІІ – 6690м, Трісул ІІІ – 6007м. Цей тризуб є найбільшим та найдавнішим у світі, оскільки Гімалаям в середньому 45 млн. років.
Ваджра (дордже)
Ваджра (санскрит: блискавка, діамант) - в кількох східних релігіях – це міфологічна зброя богів, Шиви, Індри та інших. Вона використовується досі для релігійних потреб в Індії, Непалі, Тибеті, Бутані, Таїланді, Камбоджі, М'янмі, Китаї, Кореї та Японії. Ваджра поділялась на бойову і будівельно-сцілюючу. Небойовою за легендами її зробив Будда, загнувши «пелюстки» всередину. Якраз вона вгадується в церковних дзвонах, гетьманських пірначах і булавах та монарших коронах. Відповідно до трактувань, з її допомогою можна сцілювати та створювати щось нове, будувати. Саме тому вона така поширена в різних релігіях світу в різних формах, часто в поєднанні із дзвоном, який створює певні звукові коливання. Тут заглиблюватись не будемо, лише варто зазначити, що форма дзвону має повторювати половину ваджри, а зверху – ціла.
Буддистські ваджри |
Релігійна ваджра зі дзвоном | Церковні дзвони в Музеї дзвонів, Луцький замок |
Артефакти, які наслідують будову ваджрі із розкритими "пелюстками" |
Індра із ваджрою |
Коментарі
Дописати коментар