Тризуб – звичайний герб, чи давня зброя?


Тризуб (Trident)
за твердженням Вікіпедії – «український національний    герб, сучасний державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі, у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської Русі. Про походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими — це трактування Тризуба як стилізованого зображення або сокола, або якоря-хреста.»

Вже дуже багато було написано і знято про цей давній символ, але він і досі залишається загадкою. Кожного разу, як дивишся на тризуб, бачиш, що це не просто герб, чи логотип, а щось дуже давнє, зашифроване. Однозначно за ним стоїть дуже глибока історія. Він дивує своєю простотою і водночас вражає силою, яка закладена в його лініях. 

Впродовж всього 20-го століття від моменту прийняття його гербом Української Народної Республіки (УНР), тризуб разом із жовто-блакитним стягом став потужним символом Української держави, національної ідентичності та боротьби за волю і незалежність великого європейського народу. За його використання, чи зберігання зображень різноманітні вороги ув’язнювали, засилали в Сибір, чи концтабори і Гулаги, часто навіть знищували людей. 







Герб УНР, прийнятий 1918 р.


Прийняття тризуба гербом УНР, 12.02.1918р., 
Волинь, м. Коростень

Навіть тепер, через майже 30 років після здобуття Україною незалежності, усі шовіністичні та імперські течії дуже бояться та ненавидять цей, здавалось би нічим непримітний символ. Красномовними прикладами є ставлення проросійських невизнаних утворень на Сході України та тортури українських військових, які мають зображення тризуба на тілі.

Що ж стоїть за тризубом, чому він досі викликає таку неоднозначну реакцію до себе?   

Цей матеріал не претендує на класичну науковість, а є спробою наблизитись до розгадки справжнього значення тризуба.

Існують десятки різних тлумачень тризуба. Найвідомішими варіантами є те, що це символ сокола під час полювання на птахів, зашифроване слово «ВОЛЯ» та багато інших.

Тризуб із забуття повернув академік Михайло Грушевський. Завдяки йому тризуб став гербом молодої Української Народної Республіки та набув величезної популярності серед українців. Він став одним із символів потужної боротьби за нежалежність давнього народу в першій половині 20-го століття.

Про те, як тризуб став гербом УНР вже багато статей написано і знято передач. Нову хвилю розмов про тризуб підняло бажання створити великий герб України та недавня знахідка десятків срібників князя Володимира Великого із тризубом на Житомирщині. 


Тривалий час протягом століть тризуб був у забутті. Його широке використання, принаймні від часів Русі 11 ст. аж до початку 20 ст. мені невідоме. Протягом цього часу в різні періоди і на різних українських землях використовувались різноманітні символи та родові герби правлячих еліт.

Козаки


Військо Запорозьке і Гетьманщина мали на гербі козака з мушкетом, вперше він використовується на печатці 1592р. та застовувався наступні 200 років. 

Як відомо символами влади в ті часи були клейноди. В гетьмана і полковників були булави та багатогранні пірначі. В середньовіччі це був одним із різновидів холодної зброї, але чому саме цей вид зброї пізніше став важливим символом верховної влади гетьманів і сучасних президентів України? 

Зовнішній вигляд пірначів перегукується із навершям церковних дзвонів. Ми ще повернемось до цього незвичного вигляду.


Перший відомий герб Війська 
Запорозького 1592 р.


Полковник Іван Богун

Індо-перські булави і пірначі

Козацькі булави та пірначі 17-18 ст.




Козацькі булави і пірначі


Булава гетьмана Пилипа Орлика



Церемоніальна булава, Едмонтон, Канада

Велике Князівство Литовське, Руське і Жемайтійське використовувало герб Погоня із лицарем на коні. Перед тим це і золотий лев – герб Руського королівства на Волині та Галичині, які в свою чергу мали свої окремі герби.

Західна Європа


У Франції із середніх віків велику популярність набув стилізований символ лілії Fleur de lis, принаймні, так зазвичай вважають. Його асоціюють із верхівкою суспільства та королями. Візуально він схожий на предмет нашого дослідження. Подальший опис покаже схожість.
У різних країнах Європи із середньовіччя незамінним символом монарших осіб була корона. Але корони були різними. Деякі потужні монархії мали деяку спільність в будові корон – 4, 6, 8-ми пелюсткові.







Зображення щита в Клермон-Ферранському соборі, 13-14 ст.






Одін із тризубами-блискавками, 
18 ст. Лувр, Франція 

Флорентин, 1494-1576, Флоренція, Італія


Королівська корона 1670-х, Данія 

Корона св. Едуарда, Великобританія

Русь і давні вірування

За часів Русі це був двозуб і тризуб. Найбільш відомий – тризуб великого князя Володимира Святославича (Великого). В різних варіантах він чеканився на руських срібних і золотих монетах. Нещодавно на Житомирщині було знайдено чимало срібних монет князя Володимира із тризубом. Якраз один із варіантів цих тризубів історик, голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський обрав як герб УНР. 
Срібник Володимира поч 11ст.


Двозуб із доданим хрестом в Стільсько 


     Двозуб Святослава 10 ст.

Крім тризуба існував і двозуб. Двозуб був сакральним символом двох давніх божеств Білобога і Чорнобога — володарів двох світів і сил — Добра і Зла.
Символ Білобога був тур, тому його зображували у вигляді голови бика із двома рогами. Досі в гербі Молдови є бик, та й в інших народів він теж зустрічається. 
Припускається, що тризуб був сакральним символом трьох божеств і світів: Нав - зліва — невидимий світ — світ потойбічний (смерті);  Яв — земний світ, світ матеріальний, світ людей - посередині; 
Прав — небесний світ, ідеальний світ - cправа. Це відповідало давній системі трипільців, скіфів, та інших народів і племен, які мешкали на території України.

Жар-птиця

 Ще за однією з версій першопочаткове основне значення полягає в тому, що герб України - “тризуб” чи “триголов”, є давнім сакральним трипільським символом “Великої Матері” - “Матері Сва”, “Птаха Сва”, “Матері Слави”, яка вважалась матір’ю всього людства. Її вшановували через те, що жінки дають нове життя. 

В неї багато імен і покликань. Серед них і Берегиня, яку вшановують досі і це значення частково перемістилось в образ Оранти, Богородиці.
Богиня-мати зображувалась як двозуб, що нагадує відповідний внутрішній жіночий орган, де утворюється зародок дитини. А з піднятими руками догори і головою утворювала тризуб, як Оранта в Софії Київській 11 ст. 

Чому колись вшановували саме матір, бо починаючи із палеоліту в людей панував матріархат. Яскравим прикладом якого на причорноморських українських землях були сармати (від цар-мати) із їх жінками – правительками та воїнами, відомими як амазонки. Давньогрецький «батько історії» Геродот залишив згадки про причорноморських жінок-воїнів амазонок, коли перебував в цих землях.



Серед багатьох імен Матері Слави нам найбільш цікаві імена Перуниця і Птиця-блискавка, богиня грому і блискавки. В народних казках це всім відома жар-птиця. Перун, як і аналог грецького Зевса і пізнішого римського Юпітера – бог грому і блискавки, наймогутніший з богів, який метав блискавиці. Жар-птиця крім всього символізувала цю блискавицю, яку випускав Перун.

Руські воїни перед битвою закликали цю богиню на допомогу вигукуючи «Слава, Слава, Слава!». Тепер в українському війську теж є цей вигук. 

Стрілки на причілках старих хат на півдні історичної Волині.

До 30-х років 20-го століття в південній Волині (Дубенщина, Кременеччина) зустрічались старі хати із незвичними стрілками на причілках. Усі стрілки мали потовщення внизу. Люди розповідали, що цей символ нібито вберігає від грому і блискавки. Тобто це якось пов’язано із блискавкою і традиція зберігається з давніх-давен. 

Іще одним варіантом могло бути формування руських військ у формі тризуба. Головні ударні сили – по центру, а решта – по лівому і правому флангах. 

Рим

На багатьох античних монетах зображено символ грому і блискавки. На римських монетах різного періоду зображено символ Юпітера – громовержця. Здебільшого це монети імператорів Октавіана Августа - наступника Юлія Цезаря, Тита Доміціана, Антоніна Пія. Цей же символ зустрічаєтья на відомих щитах скутумах римських преторіанців, які можна побачити в голлівудських фільмах.

Нептун – бог водної стихії, покровитель коней, брат Юпітера теж зображався із тризубом, який більш схожий на український. Фізичний тризуб використовувався голландськими рибалками навіть в 16 ст. Його можна побачити і на сучасному прапорі Барбадоса. 


Імп. Авґуст, 27 до н.е, - 14 н.е.


Імп. Доміціан 81-96 н.е. 

     Імп. Антонін Пій 138-161 н.е.


Імп. Антонін Пій 138-161 н.е.



Римський щит Скутум

  
Прапор Барбадосу


Голландці рибалять із тризубом, 16 ст.

Греція 

Кількома століттями раніше точно той же символ блискавки зустрічається в грецького Зевса. Як і його римський наступник це головний бог серед інших, бог грому і блискавок, брат Посейдона, теж покровителя водної стихії та коней із тризубом. 
На багатьох грецьких монетах та кераміці від 5 ст. до н.е. вони зображувались зі своїми символами. Зевс із двосторонньою три, чи більше пелюстковою «квіткою» із блискавок, схожою на два тризуба, а його брат Посейдон із тризубом на довгому держаку. 
Точно такі ж зображення на монетах були в королівстві Птолемеїв (Єгипет) із 4 ст. до н.е. після завоювання Єгипту Олександром Македонським. Подібні монети зустрічались в Сіракузах на Сіцилії.

300 р. до н.е.



Єгипет Птолемеїв, Василевс 

305 р. до н.е.



  Єгипет Птолемеїв 246 р. до н.е.


Срібні монети з Олімпії 432 – 421 р. до н.е.








  Сіракузи, Сіцилія 214-212 р. до н.е.

  Народження Еріхтонія              
470-460 до н.е.


Посейдон 460 р. до н.е.


  Посейдон 340 р. до н.е.

  Народження Афіни 570-565 р. до н.е.


Народження Афіни 545-535 р. до н.е.


  Зевс проти гіганта 540 р. до н.е.


Зевс проти Порфиріона, зліва поранений блискавкою-тризубом в ногу гігант, Пергамський вівтар 180 р. до н.е., Берлін 


Скіфія 

Батьком усіх скіфів, верховним божеством, за Геродотом, повелителем грому і блискавки був Папай – аналог Зевса і Юпітера. Можливо, руський Перун був його наступником.
Також був бог Тагімасад - у скіфській міфології бог, якого Геродот ототожнював із грецьким богом Посейдоном. Йому вклонялись царські скіфи. Одним із його атрибутів - тризуб в руці. Покровитель плодючих вод, рік і морів, загалом водної стихії, покровитель коней. Тотожний слов'янському Водянику, грецькому Посейдону та римському Нептуну.

Вавилон і Ассирія

Ще раніше від Греції у Вавилоні та Ассирії вшановували божество Адада (Адад) — бога грози, вітру, дощу. Інша назва шумерською - Нінурта. Він зображувався з молотом в одній руці та пучком блискавок в другій. На деяких зображеннях 9-8 ст. до н.е. він із двозубим мечем-блискавкою, або ж із подвійними тризубами-блискавками в кожній руці, точно як в зображеннях пізніших греків та римлян. 
Навіть у верховного скандинавського бога Одіна був подвійний тризуб-блискавка.
Спільність усіх вищенаведених богів була в тому, що вони блискавками побивали гігантів.
Як у сцені із міфу про гігантомахію, на мармуровому Пергамському вівтарі, що зберігається в Берліні.





  Адад з подвійними тризубами 
в обох руках, 8 ст. до н.е.









  Адад із двозубом 
9 ст. до н.е.
Аналогом Адада був біблійний Ваал, що означало віл, бик. Як і всі інші – теж зображувався із блискавкою в руці і з рогами вола, звідки й могла піти назва.

  Ваал 15 ст. до н.е.

Мардук блискавками-тризубами б’є монстра Хаоса,
Вавилон 1 тис. до н.е.
 
Тризуб є навіть в Південній Америці в Перу. Його називають "Андський канделябр", а місцеві – "три хреста". 180-ти метровий символ створений на схилі гори, яка спускається до Тихого океану. Орієнтовне датування І тисячоліття до н.е. 



 


Тризуб в Індії

Ще раніше за Вавилон тризуб як символ влади, блискавки і грому зустрічається у бога Шиви. Відповідно до давньогрецького мандрівника Мегасфена 4 ст. до н.е., реальний Шива жив орієнтовно у 7 тисячолітті до н.е.
В Індії досі його вшановують і там є величезні статуї цього божества із одностороннім тризубом – трісул (трішул). Крім Шиви тризуб є ще в Індри – аналога грецького Зевса. Це бог-воїн громовержець, цар богів, бог грози, заступник військової дружини.
В Індії та деяких азійських країнах в якості зброї використовували односторонній тризуб із трьома мечами, чи наконечниками списів. Але чи могла ця зброя бути достойною, щоб бути на числених артефактах? 


  Статуя Шиви


Тризуб в храмі Шамолі, Індія





  Індра із тризубом

На півночі Індії в Гімалаях є гора Трісул, Трішула (санскрит: тризуб), або ж "Три кута" (Trikuta). Вона символізує тризуб – зброю Шиви. Сама гора має три піки. Найвищий Трісул І – 7120м, Трісул ІІ – 6690м, Трісул ІІІ – 6007м. Цей тризуб є найбільшим та найдавнішим у світі, оскільки Гімалаям в середньому 45 млн. років. 

 Що ж це за дивний символ блискавки, який використовувався в зображенні більшості верховних богів протягом століть майже без змін різними народами і культурами та перегукується зі звичним нам тризубом? Невже все зводилось до якихось міфів, народних вірувань в богів і силу природи? Чи може тризуб був фізичним предметом, швидше за все – зброєю? Кожен із давніх верховних богів різних народів в тому числі скіфів та русів володів надзвичайною силою і незбагненно-потужною зброєю, яка як не дивно всюди зображувалась практично однаково – одно або двосторонній двозуб, чи тризуб. Тут ми нарешті наблизились до одного з найбільш імовірного значення тризуба, яке століттями карбували на монетах різних країн. Усі ці символи, описані і показані вище найімовірніше є стилізованими зображеннями ваджри – міфологічної надпотужної зброї верховних богів в різних віруваннях. 

Ваджра (дордже) 


Ваджра (санскрит: блискавка, діамант) - в кількох східних релігіях – це міфологічна зброя богів, Шиви, Індри та інших. Вона використовується досі для релігійних потреб в Індії, Непалі, Тибеті, Бутані, Таїланді, Камбоджі, М'янмі, Китаї, Кореї та Японії. Ваджра поділялась на бойову і будівельно-сцілюючу. Небойовою за легендами її зробив Будда, загнувши «пелюстки» всередину. Якраз вона вгадується в церковних дзвонах, гетьманських пірначах і булавах та монарших коронах. Відповідно до трактувань, з її допомогою можна сцілювати та створювати щось нове, будувати. Саме тому вона така поширена в різних релігіях світу в різних формах, часто в поєднанні із дзвоном, який створює певні звукові коливання. Тут заглиблюватись не будемо, лише варто зазначити, що форма дзвону має повторювати половину ваджри, а зверху – ціла.




Буддистські ваджри



 

Релігійна ваджра зі дзвоном







Церковні дзвони в Музеї дзвонів, Луцький замок

 
Ваджра, як зброя – «пелюстки» цього древнього фізичного пристрою, можна сказати технологічної розробки, змінювали своє положення відповідно до центрального стержня і від того залежала потужність. Конструкція пристрою, можливо, вже втрачена. Її корені сягають 7 тис. до н.е., а застосування описане в індійських ведах і «Махабхараті». Там описані різні види зброї, в тому числі ядерної, як тепер та літальних апаратів – віманів. В різних релігіях це літаючі колісниці. Наприклад в християнстві це св. пророк Ілля, який переміщується на вогняній колісниці. Описана війна між панівними кланами тих часів, що могла стати основою для міфів про війну богів проти гігантів в пізніших культурах у різних частинах світу. Така ваджра із розгорнутими «пелюстками» має досить агресивний вигляд. Зазвичай їх 4 і стержень посередині. Зустрічаються по 6 та 8 «пелюсток» та стержнем.









Артефакти, які наслідують будову ваджрі із розкритими "пелюстками"




Індра із ваджрою
Як працював цей пристрій та що міг зробити покищо залишається загадкою. Ним точно нікого не били фізично, але його надприродна сила і потужність була настільки великою, що він став головною зброєю та атрибутом усіх верховних богів в найвідоміших і найвпливовіших народів світу та тисячоліттями карбувався в камені та на монетах імперій і давніх держав. Можливо, сучасний український герб – тризуб, взятий із символіки князя Русі Володимира Великого та УНР є одним зі стилізованих зображень цієї могутньої зброї, яка перемогла гігантів та злі сили? Мабуть, саме тому на підсвідомому рівні його панічно бояться і ненавидять усі вороги тих, хто використовує цей знак? Не дивно, що серед українців тризуб дуже добре прижився і вкоренився. Тепер, коли ідуть розмови про великий герб держави, багатьом громадянам цілком достатньо, щоб був саме той прадавній символ без змін - символ потужної зброї, яка перемагає зло. 

Андрій Михайлов


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дубно, історія міста